Індиго

Завдяки цій технології колір тканини стає глибоким, насиченим, ласкавим поглядом.

Більшість виробників, які займаються виробництвом класичних джинсів з raw denim використовують канатне забарвлення (rope dyeing), у процесі якої фарбується не тканина, а нитки. 

Деякі моделі джинсів як японських, так і окремих європейських виробників можуть бути пофарбовані натуральним індиго (natural indigo). Причому процес фарбування може відбуватися вручну. У цьому випадку нитки фарбуються дуже неоднорідно. Такі джинси в жодному разі не є масовим явищем, нерідко денім може бути витканий вручну, фурнітура може відрізнятися від серійних. моделей. Вартість таких джинсів може досягати $1000. При цьому варто одразу обмовитися - натуральний індиго жодним чином не впливає на саму якість джинсів. Це просто фетиш для поціновувачів та колекціонерів. Джинси, пофарбовані натуральним індиго як правило світліше за своїх побратимів, пофарбованих звичайним хімічним способом. Затираються такі джинси досить повільно і не особливо контрастно, втім поціновувачам це не так важливо.

Індіго був популярний і в Японії, коли протягом двох століть (1603-1868) рр.) шовк як повсякденний одяг був заборонений. Носили бавовняний одяг, яку фарбували найдоступнішим на той час барвником – індиго.

Батьківщиною барвника індиго вважається Індія – саме там росте рослина Ідигофера,з якого його добували аж до 19 ст. Індіго використовували в різних країнах - Єгипті, Стародавній Греції, Римі, Іран. Також його видобували з низки молюсків.

Так як денім виготовляється шляхом переплетення пофарбованих і незабарвлених ниток, в першу чергу, нитки фарбують, а вже потім роблять тканину. Барвник, який використовується при виготовлення японського деніму, — індиго – це щось середнє між фіолетовим і темно-синім кольорами. Цей колір для джинсів обраний невипадково: немаркий, неяскравий, але водночас насичений – ідеально підходить для повсякденного одягу.

Тому процес фарбування деніму – один із найважливіших. умов створення високоякісного продукту